15 років тому, 18 вересня 2011 року, на 43-му році життя перестало битися серце Івана Німака.
У повсякденному житті Іван Олексійович відзначався активною громадянською позицією. Завдяки своїй чесності, порядності та щирій готовності завжди прийти на допомогу, він здобув глибоку повагу та авторитет серед односельчан, близьких і знайомих. Найвищою цінністю для нього була родина, яку він безмежно любив і шанував. Особливе місце в його житті посідав спорт: Іван Олексійович палко вболівав за київське «Динамо», а в молоді роки захищав честь рідного села Перекоси на футбольному полі, де в 90-х роках протягом певного часу був капітаном команди.
Пам’ять про рідного Івана назавжди збережеться у наших серцях.
Тебе вже нема, тільки ми все не віримо,
Ти в нашій душі назавжди.
Біль втрати ніколи, мабуть, не залічимо.
У спогадах – ти! У думках наших – ти!
Назавжди ти в пам’яті залишишся у нас,
І по життю ти будеш вічно з нами,
Улюблений наш батько, чоловік,
брат рідненький. Ти для нас був самий!..
Велика родина
Завантажується ...