12 років тому, 18 вересня 2011 року, на 43-му році життя перестало битися серце Івана Німака.
Іван Олексійович у повсякденному житті займав активну громадську позицію. Мав теплі дружні стосунки з односельчанами, рідними і знайомими, його поважали та цінували всі. Чесний, порядний, чуйний товариш, завжди готовий допомогти, він любив і шанував свою родину. Любив футбол, вболівав за київське «Динамо», а в молоді роки грав за команду села Перекоси, певний час у 90-і роки був її капітаном.
Пам’ять про рідного Івана назавжди збережеться у наших серцях.
Тебе вже нема, тільки ми все не віримо,
Ти в нашій душі назавжди.
Біль втрати ніколи, мабуть, не залічимо.
У спогадах – ти! У думках наших – ти!
Назавжди ти в пам’яті залишишся у нас,
І по життю ти будеш вічно з нами,
Улюблений наш батько, чоловік,
брат рідненький. Ти для нас був самий!..
Велика родина
Завантажується ...